UA
  • English
  • Türkçe
  • فارسی
  • русский язык
  • українська
  • Français
  • español, castellano
  • Deutsch
  • 中文 (Zhōngwén), 汉语, 漢語
  • العربية
  • Історична Мозаїка

    Газіантеп (Gaziantep) – Халфеті (Halfeti) – Немрут / Адияман (Nemrut / Adıyaman) – Діярбакір (Diyarbakır)

    Південно-Східна Туреччина утворює північну межу Родючого Півмісяця, регіону з багатимм землями та величною історією. Насичений водами Річок Євфрат і Тигр протягом тисячоліть, Родючий Півмісяць був осередком різноманітних культур, багатого сільського господарства та торгівлі. У найзахіднішій точці цього турецького регіону в місті Газіантеп (Gaziantep) знаходиться античне місто Долікхе, відоме сьогодні як Дюлюк (Dülük), cтворене на кургані ще в доісторичні часи. У печерах цього давнього поселення, що датуються І-ІІІ ст., були виявлені подвійні Мітреуми, підземні храми для поклоніння богу Мітрі. Це були важливі культові центри Мітри в Південно-Східній Анатолії.

    Далі, на північ від Газіантепа (Gaziantep), уздовж берегів Євфрату, римський замок Румкале (Rumkale) - це давня цитадель, розташована на високих скелях.

    Церква була побудована в пам'ять святого Нерсеса I (Нерсеса I Великого), який помер у Румкале (Rumkale) в 1773 році. Церква була перетворена на мечеть у XVII ст. Монастир Баршавма (Barşavma Manastırı), розташований на півночі затопленої цитаделі, був зведений святим Якубі Баршавмою в XIII ст. Збереглися також деякі частини двох сусідніх будівель. Ці пам'ятки займають важливе місце в історії християнства, оскільки тут жив святий апостол Іоанн, один з дванадцятьох апостолів Христа, який написав частину Євангелія від Іоанна в келії, видовбаній у скелі.

    Гора Немрут (Nemrut Dağı), одна з найвищих вершин гір Східного Тавросу, увінчана колосальними статуями ієротезію (храмові могили та будинок богів), побудованих Антіохом I (69-34 рр. до н. е.), який правив Коммагенським Царством, заснованим на північ від Євфрату. Це одна з найбільш амбіційних споруд епохи. Захоплююча скульптура пантеону та родовід його царів, який можна простежити за легендами, лежать на терасах 2150-метрової вершини Гори Немрут, що виходить до міст Кахта (Kahta), Адияман (Adıyaman) та величезних плато.

    Продовжуючи рух на схід, ви натрапляєте на місто Діярбакир (Diyarbakır), яке було важливим центром у Елліністичний, Римський, Сасанідський та Візантійський періоди, аж до Ісламського та Османського періодів і до наших днів. В історичній цитаделі міста, відомій під назвою Ічкале (İçkale), оточеній 6-кілометровою фортецею Діярбакир (Diyarbakır), було 22 церкви різних періодів та віросповідань. До наших днів збереглися шість із них.

    Вірменська Церква Сурп Гірагос (Surp Giragos Ermeni Kilisesi), Церква Сурп Саргіс (Surp Sargis Kilisesi) та Вірменська Католицька Церква (Ermeni Katolik Kilisesi), Сирійська Протестантська Церква (Suriye Protestan Kilisesi), Ассирійська Православна Церква Діви Марії та Мар Якуба (Meryem Ana ve Mar Yakub Süryani Ortodoks Kilisesi), Церква Халдей Мар Петюм (Mar Petyum Keldani Kilisesi) та Церква Святого Георгія (Чорний священик, Кара Папаз) (Saint George Kilisesi (Kara Papaz) є історичними свідченнями строкатої релігійної мозаїки, характерної для цього древнього регіону.

    За оцінками, церква Святого Георгія або церква Мар Гевергіс (Mar Gevergis Kilisesi), точна дата будівництва якої невідома, була побудована у II ст. Церкву, побудовану з тесаного чорного базальтового каменю, місцеві жителі також називають "Церквою Чорного Священика" (Кара Папаз) (Kara Papaz). У добу Артукідів функцію церкви було змінено, і вона використовувалась як лазня палацу, розташованого на Аміда Хьойюк (Amida Höyük). Деякі джерела пишуть, що в лазні використовувались автоматичні пристрої Ісмаїла аль-Джазарі (Ель Джезері) (Ismail al-Jazari (El Cezeri). Ель Джезері або аль-Джазарі (El Cezeri / al-Jazari), який вважається одним із першовідкривачів робототехніки у золоту добу ісламу, був першим вченим та інженером, який працював у царині кібернетики. Після реставраційних робіт сьогодні церква Святого Георгія (St. George Kilisesi) використовується як картинна галерея.

    Останній виявлений храм Мітри було знайдено у Діярбакірі (Diyarbakır) у 2017 році. Походження Мітри - персидське і сягає 600-х років до н. е. Він був відомий як бог світла і "непереможний і незнищенний бог" серед римських солдатів. Під час археологічних розкопок у 2017 році було знайдено Храм Мітри в Замку Зерзеван, східному прикордонному гарнізоні Римської імперії.

    Усі храми Мітраїзму, релігії до якої було важко приєднатись, облаштовувались у природних підземних печерах або були штучно побудовані під рівнем землі. На думку західних дослідників, перший мітраїстський храм, побудований в Римській імперії, був у Діярбакирі (Diyarbakır).

    ПОДИВИСЬ
    • Античне місто Долікхе, Дюлюк (Doliche, Dülük)
    • Румкале (Rumkale)
    • Гора Немрут (Nemrut Dağı), Адияман (Adıyaman)
    • Церква Святого Георгія (Чорний Священник, Кара Папаз) (Saint George (Kara Papaz) Kilisesi)
    • Храм Мітри (Mithras Tapınağı)
    • Замок Зерзеван (Zerzevan Kalesi)
    СКУШТУЙ
    • Сом (Şabut Balığı)
    • Хашхаш кебаб (Haşhaş kebab)
    • Пахлава (Baklava)
    • Фісташки
    • Суп Бейран (Beyran Çorbası)
    • Катмер (Katmer) (десерт з листкового тіста)
    • Кюшлеме (Küşleme) (страва з баранини)
    • Лахмаджун (Lahmacun) (турецька страва на кшталт піци)
    • Ічлі кьофте (İçli köfte) (Котлети з булгуру та м’яса)
    ВІДЧУЙ ЗАПАХ
    • Чорна троянда
    • Захтер (за’атар) (Zahter (za’atar) суміш пряностей
    • Кава Мененгіч (Menengiç kahvesi)
    ДОТОРКНИСЬ
    • Тканина Кунту
    ПОСЛУХАЙ
    • Барабани і флейти