Космополітичний Стамбул (İstanbul)

Від Каракьой (Karaköy) і Галата (Galata) до Таксім (Taksim) уздовж “Великої вулиці Пери” (“Grand Rue de Péra”)

Розташований на берегах Босфору (Boğaz) навпроти Історичного півострова, район Каракьой (Karaköy) є своєрідним переходом між давниною та сучасністю. Будучи головним портовим районом, центром торгівлі та морських перевезень, Каракьой (Karaköy) змішав і переплавив у собі напрямки багатьох культур та конфесій.

Церква Святого Григорія Просвітителя на Галаті (Galata Surp Krikor Lusavoriç Kilisesi) є однією з найстаріших у районі і датується XIV ст. Віна декілька разів ремонтувалась разом з прибудовами двох сусідніх церков. Церква має однонефний план базиліки з куполом з конічним дахом.

Вигнані громадянською війною з Російської імперії, сотні тисяч білогвардійців знайшли притулок у Стамбулі (İstanbul) сто років тому, привізши із собою свою культуру. Серед трьох церков, побудованих над старими портовими будівлями в Каракьої (Karaköy) XІX ст., Церква Святого Пантелеймона (St. Panteleimon Kilisesi) з її фресками та іконами є найбільш відвідуваною.

Невелика прогулянка від Генуезької Вежі Галата (Galata Kulesi) XІІІ століття до вулиці Істікляль (İstiklal Caddesi) приведе вас до Церкви Святого Антонія Падуанського (Padua St. Anthony Kilisesi). Разом із католицькими церквами святої Марії Драперіс (St. Mary Draperis Kilisesi) та святих Петра й Павла в Галаті (Galata Saint Peter ve Saint Paul Kilisesi) це була одна з трьох левантинських парафій у Бейоглу (Beyoğlu). Побудована між 1906 і 1912 роками у венеціанському неоготичному стилі, церква Святого Антонія (St. Anthony Kilisesi) була спроектована італійськими левантинськими архітекторами Джуліо Монгері та Едоардо де Нарі (Giulio Mongeri and Edoardo de Nari). Соціально-просторовий характер Пери (Pera) представляв тенденції та характер Османської імперії, спрямовані на захід. Галата (Galata) еволюціонувала у великий торговий порт у 1840-х роках, а імпортні товари рясно демонструвались у вітринах магазинів на вулиці Істікляль (İstiklal Caddesi). Пера (Pera) завжди була етнічно різнобарвною територією. Демографічну структуру складали переважно левантинці, греки, вірмени, євреї та турки. Росіяни, болгари та черкеси також були частинами цього етнічного різноманіття.

Маршрут історичною великою вулицею Пера (“Grand Rue de Péra,”), сьогоднішньою Вулицею Істікляль (İstiklal Street), пропонує відвідувачам подорож до багатокультурного Стамбула (İstanbul) XIX століття, де поєднуються віри та культури. Вірменська церква з трьох вівтарів (Вірменська церква Сурб Єррортутюн) (Surp Yerrortutyun Ermeni Kilisesi), спроектована Гарабетом Баляном (Garabet Balyan), Хамамджибаши Мінас-Агою (Hamamcıbaşı Minas Agha) та Ованесом Серверйяном (Hovhannes Serveryan), є вражаючою пам'яткою цієї місцевості. Кримська Меморіальна Церква (Kırım’ı Anma Kilisesi), також відома як Церква Христа (Hristos Kilisesi), - англіканська церква XIX століття з унікальною готичною архітектурою. Найбільша церква на вулиці Істікляль (İstiklal Caddesi), Грецька Православна Церква Айя Тріада (Свята Трійця) (Aya Triada Rum Ortodoks Kilisesi (Holy Trinity)) зустріне вас там, де Вулиця Істікляль закінчується і зливається з головною площею міста Таксім (Taksim). Вона був зведена в ХІХ столітті як перша купольна церква, побудована з часів Візантії.