Печера Сімох Сплячих / Асхаб аль-Кахф (Eshab-ı Kehf Mağarası)

Легенда про Сімох Сплячих існує як у християнстві, так і в мусульманстві (Асхаб аль-Кахф, "люди печери").

Ісламська версія легенди про Сплячих Отроків добре відома в мусульманському світі, оскільки вона цитується в Корані в сурі 18: 9-26. У цій версії точна кількість сплячих не наводиться і відома лише Аллаху. Легенда говорить про молодих людей, які спали 300 або 309 сонячних років. В ісламській версії легенди також є вірний пес, який супроводжував юнаків на шляху до печери і спав біля її входу. Люди, що проходили неподалік, бачили сплячого собаку і боялись зазирнути всередину, бо вважали, що він охороняє таємниці печери. Юнаки відомі як "люди печери".

Християнська версія розповідає історію про сімох юнаків, яких переслідував римський імператор Траян Децій, що царював у 249-251 рр. В цей час група юнаків-християн втекла з міста і сховалась у печері. Коли їх знайшли сплячими в печері, за вказівкою імператора вхід був запечатаний. Минуло багато років, і з переслідуваної християнство стало офіційною державною релігією. Через понад 250 років, під час правління Феодосія II (408-450 рр.), поміщик вирішив розібрати замурований вхід у печеру. Він був дуже здивований, коли знайшов в печері сімох сплячих чоловіків. Юнаки прокинулися з переконанням, що спали всього добу.